Воскресенье, 27.05.2018, 03:53
Приветствую Вас, Гость

 У моєї дитини в дитячому садочку 
новорічний святковий ранок

(рекомендації психолога)

       Чи кожний малюк отримує задоволення від участі у святкових ранках? Чому деяким дітлахам подібні заходи не до душі? Як повинні вести себе батьки, щоб їх дитина не розчарувалася у святі? На ці хвилюючі питання ми сьогодні постараємося дати відповіді! (детальныше)

                 Для нас, дорослих, готовність до свята – це, насамперед, святковий стіл та бездоганне вбрання. Але для маленької дитини – це завжди сильні емоційні переживання та маса               нових вражень. І для того, щоб ці враження були позитивними, дитину потрібно підготовити, настроїти на подію.

                 Психологічну підготовку до участі у святковому ранку батьки повинні розпочати із себе. Щоб уникнути проблем та перетворити дитячий ранок у справжнє свято не тільки            для дитини, але й для усієї сім’ї

  •  замисліться про те, чому для Вас так важливо, щоб дитина виступила. Ви бажаєте, щоб дитина отримала задоволення від власного виступу чи це батьківське самолюбство? (не варто вважати, ніби те, що добре Вам, добре й дитині);
  • спитайте у себе: а чи дійсно повинна моя дитина вчити віршики для «Дідуся Мороза», вдавати із себе зайчика чи танцювати навкруги ялинки? Адже від цього не залежить її майбутнє життя и не повинні залежати Ваші з нею відносини! (Заставляючи дитину робити те, що їй не подобається, навіть із найкращих спонукань, навряд чи Ви зробите її впевненішою у собі);
  • Дід Мороз (незалежно від того, чи вірить у нього дитина) не повинен перетворюватися у засіб маніпулювання чи символ педагогічної відплати…Наприклад, достатньо ненав’язливо, по мірі наближення 31 грудня, нагадувати дитині, щоб вона не забувала слухатися батьків, інакше Дід Мороз залишить її без подарунків. І тоді, чим молодша дитина, тим більше вона починає мучитися сумнівами, чи дійсно вона отримає подарунок від доброго дідуся і чи заслуговує вона його взагалі. Дорослі попали у точку – вони «вдарили» по найболючішому місцю малюка – його вірі у казку та дива. Тепер малюк боїться зробити зайвий крок, який може бути розцінений дорослими як невірний. І чим ближче свято та день роздачі подарунків, тим більше зростає тривога та напруження у дитини. А довгоочікуваний подарунок вона сприймає скоріше як свідоцтво своєї слухняності, ніж як один із приємних ритуалів святкування Нового року;
  •  віднесіться до підготовки простіше, не нагнітайте обстановку, не вимотуйте дитину домашніми репетиціями та читанням моралей. Якщо перетворити нудне заучування у цікаву гру – дитині самій стане цікаво;
  • пам’ятайте, що не всі діти створені для сцени. Деякі з них відчувають сильні переживання з приводу того, що їм прийдеться розповідати віршик перед глядачами та Дідом Морозом, інші з задоволенням вчать вірші і раптом у самий відповідальний момент не можуть виголосити ні слова. Дитина може розгубитися у присутності великої кількості глядачів. Не варто хвилюватися - рано чи пізно діти звикнуть виступати перед іншими людьми. А якщо Ви бажаєте виховати вільну дитину, як не буде боятися сцени, не обмежуйте круг її спілкування, не забувайте хвалити дитину за будь-яку її ініціативу, завжди намагайтеся зрозуміти, ставте себе на її місце та підтримуйте її;
  • завжди намагайтеся знайти час, щоб відвідати святковий ранок за участю свого малюка, бо маленькі дітки виступають в першу чергу не перед аудиторією, а саме перед своїми мамами ти папами. Зверніть увагу: коли дитина виступає, вона дивиться Вам у вічі, шукаючи в них підтримку та схвалення. А тепер уявіть, що їй нікому буде дивитися у вічі…
  • не забувайте, що Новий Рік буває тільки раз на рік. Дозвольте дитині хоча б раз на рік побути просто самою собою, навіть якщо для неї найвищим щастям стане можливість відсидітися на стільці до кінця святкового ранку);
  • якщо (не дай Бог) дитина захворіла і не може піти на ранок, Ви повинні підтримати дитину, пояснити, що це не останнє свято, і, обов’язково, після видужання запросіть її друзів та влаштуйте маленьке компенсаційне свято.